1988
Фільм «Новий кінотеатр «Парадізо» є шедевром світового кінематографа. Відомий режисер Сальваторе Ді Віта отримує трагічну новину з рідного міста, де не був довгі десятиліття: помер його старий товариш Альфредо. Порушивши обіцянку, яку дав самому собі, Ді Віта повертається додому на похорон друга і занурюється у спогади про своє дитинство та юність. У важкі післявоєнні роки, будучи ще хлопчиком і сином вдови, він захопився кінематографом, а кіномеханік місцевого кінотеатру Альфредо дозволяв йому відвідувати всі сеанси і потрапляти у робочі приміщення. Деякі сцени доводилося вирізати через тиск священнослужителів, які накладали цензуру. Одного разу, під час монтажу, в кінотеатрі спалахнула пожежа. Сальваторе врятував Альфредо з вогню, але той втратив зір через отримані травми. Відновлений кінотеатр потребував нового кіномеханіка, і юного Сальваторе взяли на цю посаду, оскільки він єдиний оволодів майстерністю Альфредо. Цей момент став вирішальним у житті режисера, давши йому можливість відчути безліч пристрастей і остаточно визначитися з професією.
