2002
Фільм «Про Шмідта» знято за однойменним твором, хоча містить чимало суттєвих відмінностей. Уоррен Шмідт стикається з новим етапом у житті: він готується до виходу на пенсію. Його родина, колеги та друзі шістдесят шести-річного актуарія збираються в банкетному залі для святкування цієї події, однак сам винуватець свята не проявляє жодного інтересу. Емоції та думки Уоррена залишаються при ньому, і він ще не знає, чим зайнятися далі. Активного діда не радує перспектива бути забутим, адже реальність свідчить, що на роботі його забудуть за кілька днів, а в особистому житті щастя не знайдеться. Шмідт намагається приєднатися до фонду, що допомагає африканським дітям, і навіть починає писати листа одному з хлопчиків. Його розповідь для сироти з Танзанії стає шансом висловити свої переживання та вирватися з пастки проблем. Уоррен сердиться на адресата за його появу, шкодує, що більше не працюватиме, критикує дружину за кожен дрібний вчинок і пишається дочкою. Папір витримає все. Але чи є в цьому сенс і що чекає його далі?
