2009
Нельсон Мандела, який провів двадцять років за гратами, виходить на волю. Негайно після звільнення він починає боротьбу з політикою апартеїду, відстоюючи права чорношкірих громадян ПАР. Через чотири роки активної діяльності Мандела висуває свою кандидатуру на пост президента і здобуває перемогу! З початком його правління офіційна політика расової сегрегації починає втрачати свою актуальність. Мандела активно протистоїть бідності та злочинності, але його головною метою залишається примирення між ворогуючими етнічними групами. Під час матчу з регбі між збірними Англії та ПАР він стає свідком того, як чорношкірі підтримують англійців, а білі – команду ПАР. Цей важливий момент спонукає його до боротьби зі суперечностями в країні. Він вважає, що проведення чемпіонату світу з регбі може об'єднати народ. Але чи дійсно це так?